Скоро виповниться рік, як перестало битись серце Григорія Піцюри, одного
з найвідоміших і найталановитіших людей серед бориславців.
Народився Григорій Іванович на Самбірщині, у колись великому й багатому селі Містковичі. Батько, Іван Піцюра, був освіченим і знаним у селі чоловіком. На всі руки був мастак. І у полі працював, і гарно співав сам, ще й сільським хором керував, і на скрипці впрвно грав, та ще й вивчившись в Перемишлі, працював дяком у сільській церкві.
Та за свій нестримний характер та гострий язик Іван Піцюра у час так званої "колективізації" був засланий до Казахстану на дев'ть літ каторги, залишивши без батькової опіки на довгі роки малого Григорія з сестрою, мамою та бабцею.
Закінчивши сім класів сільської школи, майбутній музикант вирішив здобувати музичну освіту й вступив до Дрогобицького музичного училища. Навчаючись у чудових педагогів, оволодів грою на усіх доступних в училищі музичних інструментах.
Тут він зробив свої перші кроки на шляху до створення власних музичних творів. Кілька перших камерних творів Григорій вже записав до свого творчого доробку.
У 1956 році після завершення навчання в училищі почав працювати в Бориславській музичній школі. Прагнучи отримати більше знань, розпочав навчання в Дрогобицькому педагогічному інституті.
У Бориславській музичній школі, з якою Григорій Іванович пов'язав усе своє життя, почав по-справжньому творити та втілювати свої організаторські здібності. Першим ділом він створив учнівський симфонічний оркестр, який і виконав перші, створені в Бориславі, твори майбутнього Маестро. І вони отримали схвальні відгуки не лише звичайних слухачів, а й місцевих музикантів та композиторів.
Після цього в результаті наполегливоїі натхненної праці виходять серйозні твори - п'єси та концерти. І постійна робота з дітьми, чимало з яких потім стали відомими музикантами.
Чого вартувало керівництво вокально-інструментальним ансамблем "Гомін". Протягом дев'яти років Григорій Іванович очолював цей чудовий колектив колишнього "ацетиленового" заводу. Учасники ансамблю не раз ставали лауреатами обласних та республіканських конкурсів.
Потім була робота з чоловічим ансамблем "Четарі", який разом з Юліаном Піхоцьким створив Григорій Піцюра.
Дитячий симфонічний оркестр, ансамбль акордеоністів, квартет флейтистів, камерний ансамбль викладачів...
Майже рік немає серед нас цієї розумної і надзвичайно талановитої ЛЮДИНИ, КОМПОЗИТОРА, ПЕЛАГОГА, МАЕСТРО.
Адміністрація сайту "Моє місто - Борислав!" висловлює щиру подяку доньці Григорія Піцюри, п. Олені, за надані для публікаціїї ексклюзивні матеріали.
Народився Григорій Іванович на Самбірщині, у колись великому й багатому селі Містковичі. Батько, Іван Піцюра, був освіченим і знаним у селі чоловіком. На всі руки був мастак. І у полі працював, і гарно співав сам, ще й сільським хором керував, і на скрипці впрвно грав, та ще й вивчившись в Перемишлі, працював дяком у сільській церкві.
Та за свій нестримний характер та гострий язик Іван Піцюра у час так званої "колективізації" був засланий до Казахстану на дев'ть літ каторги, залишивши без батькової опіки на довгі роки малого Григорія з сестрою, мамою та бабцею.
Закінчивши сім класів сільської школи, майбутній музикант вирішив здобувати музичну освіту й вступив до Дрогобицького музичного училища. Навчаючись у чудових педагогів, оволодів грою на усіх доступних в училищі музичних інструментах.
Тут він зробив свої перші кроки на шляху до створення власних музичних творів. Кілька перших камерних творів Григорій вже записав до свого творчого доробку.
У 1956 році після завершення навчання в училищі почав працювати в Бориславській музичній школі. Прагнучи отримати більше знань, розпочав навчання в Дрогобицькому педагогічному інституті.
У Бориславській музичній школі, з якою Григорій Іванович пов'язав усе своє життя, почав по-справжньому творити та втілювати свої організаторські здібності. Першим ділом він створив учнівський симфонічний оркестр, який і виконав перші, створені в Бориславі, твори майбутнього Маестро. І вони отримали схвальні відгуки не лише звичайних слухачів, а й місцевих музикантів та композиторів.
Після цього в результаті наполегливоїі натхненної праці виходять серйозні твори - п'єси та концерти. І постійна робота з дітьми, чимало з яких потім стали відомими музикантами.
Чого вартувало керівництво вокально-інструментальним ансамблем "Гомін". Протягом дев'яти років Григорій Іванович очолював цей чудовий колектив колишнього "ацетиленового" заводу. Учасники ансамблю не раз ставали лауреатами обласних та республіканських конкурсів.
Потім була робота з чоловічим ансамблем "Четарі", який разом з Юліаном Піхоцьким створив Григорій Піцюра.
Дитячий симфонічний оркестр, ансамбль акордеоністів, квартет флейтистів, камерний ансамбль викладачів...
Майже рік немає серед нас цієї розумної і надзвичайно талановитої ЛЮДИНИ, КОМПОЗИТОРА, ПЕЛАГОГА, МАЕСТРО.
Адміністрація сайту "Моє місто - Борислав!" висловлює щиру подяку доньці Григорія Піцюри, п. Олені, за надані для публікаціїї ексклюзивні матеріали.
Немає коментарів:
Дописати коментар